Ius Privatum

(legal doctrine and practice / правова доктрина і практика)

ISSN 2523-4935

issue: 2017-1

  • Interrelation of the Concepts “Electronic Commerce” and “Electronic Business”: Legal Aspect

    Тип запису: “Research Article”

    Співвідношення понять «електронна комерція» та «електронний бізнес»: правовий аспект

    [Spivvidnoshennia poniat «elektronna komertsiia» ta «elektronnyi biznes»: pravovyi aspekt]

    Вінник Оксана Мар’янівна

    [Vinnyk Oksana]

    0000-0002-9397-5127

    Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України (Київ)

    Academician F. H. Burchak Scientific Research Institute of Рrіvаtе Law and Entrepreneurship of NALS of Ukraine (Kyiv)

    Отримано
    (Recieved)    		Прийнято
    (Accepted)    		Опубліковано
    (Published)
    01.05.201715.05.201721.06.2017

    Abstract

    This paper presents the issues related to the use of information and communication technologies in the economic field. Based on analysis (incl. the Economic Code, Tax Code, Air Code; laws “On electronic commerce”, “On public procurement”, “On joint stock companies”, “On access to public information”, “ On basic principles of the information society in Ukraine”, a number of non-legislative acts, etc.); a number of theoretical scientific papers on electronic commerce issues and the use of electronic communication means in business activities; interpretation of the terms “commerce” and “business”, the author makes a number of conclusions on:
    multiple innovations in Ukrainian legislation, focused on the widespread use of information and communication technologies in the economic field, which should provide the development of the information society and the social orientation of the economy;
    dispersion of the regulations which control these relationship in a great number of legislative acts;
    Ukrainian legislators’ narrow interpretation of “electronic commerce” concept, covering mostly proprietary and contractual relations in entrepreneurship field, leaving organizational aspects of running business using electronic means of communication (E-business) without due attention;
    the need to consolidate the regulations on conduct of E-business in a single legislative act. 
    It is suggested to accomplish this consolidation in the extended version of the Law “On electronic commerce” by adjusting its name accordingly – “On electronic commerce and electronic business”.

    Keywords:

    information and communication technologies; electronic commerce; electronic business/ E-business; legislation improvement

    Анотація

    В статті розглядаються питання, пов’язані з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у сфері господарювання. Аналізуються положення чинного законодавства України, що регулюють зазначені відносини, виявляються проблеми правового регулювання (включно з необхідністю розмежування понять «електронна комерція» та «електронний бізнес») та пропонуються шляхи їх вирішення, зокрема: доцільність консолідації положень щодо ведення бізнесу в електронній формі в одному акті законодавства, яким може бути розширена редакція Закону «Про електронну комерцію».

    Ключові слова:

    інформаційно-комунікаційні технології; електронна комерція; електронний бізнес/Електронний бізнес; вдосконалення законодавства

    завантажити (download)

    References

    1. Закон від 03.09.2015 р. «Про електронну комерцію» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2015 р., № 45, ст. 410.
    2. Чучковська А. В. Правове регулювання електронної комерції в Україні. Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 224 с.
    3. Тардаскіна Т.М. Електронна комерція: Навчальний посібник / Тардаскіна Т.М., Стрельчук Є.М., Терешко Ю.В. Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2011. 244 с.
    4. Юдін О. М. Системи електронної комерції: створення, просунення і розвиток : монографія / О. М. Юдін, М. В. Макарова, Р. М. Лавренюк. Полтава : РВВ ПУЕТ, 2011. 201 с.
    5. ІТ право: проблеми і перспективи розвитку в Україні: збірник матеріалів науково-практичної конференції. Львів: НУ «Львівська політехніка», 2016. 396 с.
    6. Коммерческий кодекс Франции / Перевод с французского, предисловие, дополнение, комментарии и справочный аппарат В.Н. Захватаева. М. : Волтерс Клувер, 2010. 672 с.
    7. Торговое уложение Германии. Закон об акционерных обществах. Закон об обществах с ограниченной ответственностью. Закон о производственных и хозяйственных кооперативах / пер. с нем. Е. А. Дубовицкая ; сост. В. Бергман. М. : Волтерс Клувер, 2005. 596 с.
    8. Торговый кодекс Японии. Пер. с япон. А. А. Лыхо / Под общ. ред. Тэцуо Сато.- М.: МИКАП, 1993.- С. 17-166. 
    9. Борецька І.Ю. Марєєв С.В. Степова С. В. Електронна комерція як складова частина електронного бізнесу [Електронний ресурс] // Режим доступу: // http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Informatica/67272.doc.htm (дата доступу 07.11.2016 р.). 
    10. Закон України від 22.05.2003 р. «Про електронні документи та електронний документообіг» // ВВР України. 2003. № 36. Ст. 276.
    11. Закон України від 22.05.2003 р. «Про електронний цифровий підпис» // ВВР України, 2003, № 36, ст. 276.
    12. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // ВВР України, 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144 
    13. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. // Офіційний вісник України, 2010, № 92.
    14. Повітряний кодекс України від 19.05.2011 р. // ВВР України, 2011, № 48-49, ст. 536. 
    15. Закон від 27.02.2014 р. «Про Кабінет Міністрів України» // ВВР України, 2014, № 13, ст.222.
    16. Закон від 06.09.2005 р. «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» // ВВР України, 2005, N 48, ст.483.
    17. Закон від 17.09.2008 р. «Про акціонерні товариства» // ВВР України,, 2008, N 50-51, ст.384
    18. Закон від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок» // ВВР України, 2006, N 31, ст.268
    19. Закон від 25.12.2015 р. «Про публічні закупівлі» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 9, ст.89
    20. Закон України від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // ВВР України, 1996 р., № 51, ст. 292. 
    21. Закон від 13.01.2011 р. «Про доступ до публічної інформації» // ВВР України, № 32, стор. 1491, стаття 314.
    22. Концепція розвитку електронного урядування в Україні, затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 р. N 2250-р // Офіційний вісник України, 2010 р., № 97, стаття 3443.
    23. Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 492 // Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, стор. 14, стаття 2269
    24. Закон України від 03.11.2016 № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 52, ст.860.
    25. Пасютина А. Украинским айтишникам решили облегчить экспорт услуг. Но вряд ли это побудит их легализоваться [Електронний ресурс] // Режим доступу: // http://strana.ua/articles/analysis/38924-ukrainskie-frilansery-smogut-zaklyuchat-mezhdunarodnye-dogovora-po-email.html (дата звернення 08.11.2016 р.). 
    26. Постанова Верховної Ради України від 07.02.2017 р. № 1833-VIII «Про направлення на повторне друге читання проекту Закону України про електронні довірчі послуги» [Електронний ресурс] // Режим доступу: // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1833-19 (дата звернення 27.03.2017 р.).
    27. Постанова Верховна Рада України від 20.09.2016 № 1521 «Про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-1) Верховна Рада України; -VIII // ВВР України, 2016, № 40, ст.629 .
    28. Пономаренко О.В. Підходи до розуміння мережі Інтернет в юридичній науці [Електронний ресурс] // Режим доступу: // http://www.readera.org/other/pidkhodye-do-rozuminnja-merezhi-internet-v-juryedyechniy-nautsi-10182318.html (дата звернення 18.11.2016 р.). 
    29. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.
    30. Указ Президента України від 26.02.2016 р. № 68/2016 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні»[Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/682016-19805 (дата звернення 09.11.2016 р.). 
    31. Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки, затв. Законом від 09.01.2007 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст.102 .

    Рекомендоване посилання:

    Вінник О. М. Співвідношення понять «електронна комерція» та «електронний бізнес»: правовий аспект [Електронний ресурс] // Ius Privatum (legal doctrine and practice / правова доктрина і практика). 2017. № 1. С. 19-26. URL: https://bit.ly/34r2jnd (Дата звернення: 20.08.2026).

    This work is licensed under CC BY 4.0

  • 2017. No 1

    КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО | COMMERCIAL LAW

    Беляневич О. А. Визнання недійсними правочинів (договорів) боржника у справах про банкрутство

    Вінник О. М. Співвідношення понять «електронна комерція» та «електронний бізнес»: правовий аспект

    Подцерковний О. П. Вдосконалення міжнародного комерційного арбітражу в Україні як юрисдикційне сприяння зовнішньоекономічній діяльності

    Безух О. В. Методи та принципи правового регулювання конкуренції

    ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО | CIVIL LAW

    Миронова Г. А. Застосування аналогії права у регулюванні особистих немайнових відносин медичної сфери

    Романович С. М. Питання визначення часток у праві спільної часткової власності за цивільним законодавством України

    ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС | CIVIL PROCEDURE

    Гетманцев М. О. Класифікація речових доказів

    СІМЕЙНЕ ПРАВО | FAMILY LAW

    Резнік Г. О. Правова регламентація права дитини жити і виховуватись у сім’ї

  • Recognition of Invalid Acts (Agreements) of the Debtor in Bankruptcy Cases

    Тип запису: “Research Article”

    Визнання недійсними правочинів (договорів) боржника у справах про банкрутство

    [Vyznannia nediisnymy pravochyniv (dohovoriv) borzhnyka u spravakh pro bankrutstvo]

    Беляневич Олена Анатоліївна

    [Belianevych Olena]

    0000-0002-2590-2807

    Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України (Київ)

    Academician F. H. Burchak Scientific Research Institute of Рrіvаtе Law and Entrepreneurship of NALS of Ukraine (Kyiv)

    Отримано
    (Recieved)    		Прийнято
    (Accepted)    		Опубліковано
    (Published)
    01.05.201715.05.201721.06.2017

    Abstract

    The article deals with the theoretical and applied problems of the application of Article 20 of the Law of Ukraine “On restoring the debtor’s solvency or recognizing it as a bankrupt” (Bankruptcy Law). Contestation of obligations and actions of the debtor in fulfilment of obligations in the so-called suspicious period is one of the important legal instruments for increasing the debtor’s liquidation mass by returning to it the property transferred to other persons in order to protect the interests of creditors. It is substantiated that the provisions of Article 20 of the Bankruptcy Law can be considered as a legal remedy aimed at preserving the debtor’s property and substantially differs from the general grounds and consequences of invalidity of transactions in civil and commercial law. Attention is drawn to the fact that the content of Art. 20 of the Bankruptcy Law the contradictory laws indicated in it are special grounds for contesting debtor’s transactions (agreements) that are not related to defects of will or will. It is suggested to assume that the subjective (volitional) criterion of invalidity of the debtor’s transactions should not be determinative, since all grounds for invalidity of the debtor’s transactions (agreements) can be reduced in the end to the occurrence of negative economic consequences (insolvency of the debtor).

    Keywords:

    creditor, debtor, suspicious transaction, invalidity of transactions (agreements), return of property to the liquidation mass, competition

    Анотація

    У статті розглядаються теоретико-прикладні проблеми застосування статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закону про банкрутство). Оспорювання угод та дій боржника по виконанню зобов’язань у так званий підозрілий період є одним з важливих юридичних інструментів збільшення ліквідаційної маси боржника шляхом повернення до неї майна, переданого іншим особам, з метою захисту інтересів кредиторів. Обґрунтовується, що норми статті 20 Закону про банкрутство можна вважати тим господарсько-правовим засобом, який спрямований на збереження майна боржника й істотно відрізняється від загальних підстав і наслідків недійсності правочинів у цивільному та господарському законодавстві. Звертається увага на те, що за змістом ст. 20 Закону про банкрутство зазначені в ній правочини, що можуть оспорюватися, є спеціальними підставами оспорюваності правочинів (договорів) боржника які не пов’язані із вадами волі або волевиявлення. Запропоновано вважати, що суб’єктивний (вольовий) критерій недійсності правочинів боржника не повинен бути визначальним, оскільки всі підстави недійсності правочинів (договорів) боржника можна звести в підсумку до настання негативних економічних наслідків (неплатоспроможності боржника).

    Ключові слова:

    кредитор, боржник, підозрілі угоди, недійсність правочинів (договорів), повернення майна в ліквідаційну масу, конкурс

    завантажити (download)

    References

    1. Шершеневич Г. Ф. Конкурсный процесс. М.: «Статут», 2000. 477 с. 
    2. Джунь В. В. Теоретико-прикладні проблеми реформування законодавства України про банкрутство: автореф. дис.. д-ра юрид. наук: 12.00.04. Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2009. – 30 с.
    3. Поляков Б. М. Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом»: Научно-практичнский комментарий: в 2-х т. Т. І/ Б.М. Поляков. К.: Логос, 2014. 407 с. 
    4. Поляков Б. М. Коментар судової практики Верховного Суду України у справах про банкрутство. К.: Логос, 2008. 488 с.
    5. Пригуза П. Д., Пригуза А. П. Науково-практичний коментар Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції з 18 січня 2013 р. (доктринальне тлумачення норм права неплатоспроможності та статей 1-21). Херсон: Видавництво «ТДС», 2013. 304 с.
    6. Поляков Б. М. Спростування майнових дій боржника в процедурі банкрутства. Вісник господарського судочинства. 2002. № 3. 109-115. 
    7. Устав судопроизводства торгового (издание 1903 г.)// Свод законов Российской империи. В 5 книгах. Книга четвертая. Тома ХІ, ч. І, – ХІІ. СПб, 1913. 
    8. Свод законов гражданских // Свод законов Российской империи. В пяти книгах. Под редакцией И. Д. Мордухай-Болтовского. Книга третья. Тома VІІІ, ч. ІІ, – ХІ, ч. І. СПб., 1912. 
    9. Устав судопроизводства торгового. Вып. II (ст. 384-549). Администрация, несостоятельность. С разъяснениями по решениям бывшего 4-го, Судебного, Гражданского Кассационного департаментов и 2-го Общего собрания Правительствующего Сената (сост. А. Добровольский). Изд.-е 2. СПб., 1909. 172 с.
    10. Гольмстен А. Х. Учение о праве кредитора опровергать юридические акты, совершенные должником в его ущерб, в современной юридической литературе // Юридические исследования и статьи. Т. 2. СПб., 1913. С. 1-156.
    11. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. Шестое издание. СПб., 1907. 815 с. 
    12. Гражданское уложение. Кн. 1. Положения общие: проект Высочайше учрежденной Редационной комиссии по составлению Гражданского уложення (с объяснениями, извлеченными из трудов Редакционной комиссии) / под. ред. И. М. Тютрюмова; сост. А. Л. Саатчиан. М.: Волтерс Клувер, 2007. 288 с. 
    13. Зайцев О. Р. Оспаривание сделок при банкротстве: о некоторых новеллах закона № 73-ФЗ // Несостоятельность (банкротство): Научно-практический комментарий новелл законодательства и практики его применения / Под ред. В. В. Витрянского. М.: Статут, 2010. С. 86-117.
    14. Алексеев С. С. Общая теория права. В 2-х т. Т. ІІ. М.: Юрид. лит., 1982. 360 с.
    15. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве // Категории науки гражданского права. Избранные труды: В 2 т. Т. ІІ. М.: Статут, 2005. С. 49-229. 
    16. Толстой В. С. Исполнение обязательств. М., Юрид. лит., 1973. 208 с.
    17. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов`язань у цивільному праві: Монографія. К.: Юрінком Інтер, 2005. 272 с.
    18. Степанов О. О. Господарсько-правові засоби попередження банкрутства: Автореф. дис.. канд. юрид. наук: 12.00.04. Ін-т екон.-прав. дослідж. НАН України. Донецьк, 2006. 20 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe
    19. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса. М., Изд-во «Зерцало», 2003. 464 с.
    20. Постанова Верховного Суду України від 13.04.2016 р. у справі № 908/4804/14 за позовом ТОВ «Авіс Фінанс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012», про визнання недійсним договору поруки// http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57539652 
    21. Постанова Вищого господарського суду України від 22.04.2014 р. у справі № 912/856/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Солар» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікон», товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Трейдінг», товариства з обмеженою відповідальністю «ОКБ Червоний прапор» про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів, договору уступку права вимоги// http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38353310
    22. Грабован Л. І. Погашення вимог кредиторів у процедурі банкрутства». Дис. канд. юрид. наук: 12.00.04. Одеса, Національний університет «Одеська юридична академія» – 2017. 247 с.
    23. Володін А. В. Господарсько-правові засоби запобігання банкрутству внаслідок недобросовісного господарювання. Дис. канд. юр. наук: 12.00.04 – Донецьк, ІЕПД. 2012. 240 с.

    Рекомендоване посилання:

    Беляневич О. А. Визнання недійсними правочинів (договорів) боржника у справах про банкрутство [Електронний ресурс] // Ius Privatum (legal doctrine and practice / правова доктрина і практика). 2017. № 1. С. 5-18. URL: https://bit.ly/3jhTpOY (Дата звернення: 20.08.2026).

    This work is licensed under CC BY 4.0