Кочин Володимир Володимирович
У статті звертається увага на необхідність вироблення наукової методології, здатної слугувати теоретичним підґрунтям для проведення комплексної адаптації притаманного правовій системі України юридичного інструментарію, покликаного гарантувати вільну реалізацію та ефективний захист приватних прав, до норм законодавства ЄС та ключових підходів, утілених у модельних актах європейського приватного права. Неможливо оминути головні риси цивільного (приватного) права, зокрема, охоплює усі відносини за участю приватної, юридично рівної особи, яка є основиною його категорією, зважаючи на спрямування інститутів приватного права, ядром яких є Цивільний кодекс України, що за своєю суттю є приватним, однак разом з тим при регулюванні застосовуються у тому числі публічно-правові засоби, залишаючи перевагу за договірним регулюванням відносин. З урахуванням певної науково-практичної невизначеності перспективних відносин та вибору «аналогії» слід в першу чергу належним чином описати та впорядкувати ці суспільні відносини у площині форма-зміст. По-друге, віднесення їх до відповідного інституту цивільного законодавства має здійснюватися з огляду на упорядкування відносин вже існуючих відносин. Насамкінець, слід виважено підійти до відповідальності за порушення прав та інтересів учасників відносин, а також публічних інтересів.
Рекомендоване цитування:
Кочин В. В. Елементи адаптації законодавства України, що регулює відносини у непідприємницьких товариствах та установах, до acquis ЄС [Електронний ресурс]. Ius Privatum (legal doctrine and practice / правова доктрина і практика). 2020. № 1-2. С. 64-76. URL: https://bit.ly/3h7W3Xb (Дата звернення: 22.12.2024).