Вінник Оксана Мар’янівна
В статті порушується проблема нормативно-правового регулювання відносин на ринках цифрової економіки, виявляються пов’язані з цим проблеми та пропонується варіант їх вирішення. Переваги цифровізації, що набула стрімкого поширення в Україні завдяки своїм перевагам, які стали у пригоді під час короно вірусної пандемії, цьогорічної російської агресії проти нашої країни і пов’язаним з цим проблемам (численними руйнуваннями, вбивством та катуванням цивільних, окупацією частини території України і, відповідно, труднощами традиційного/офлайн спілкування та ведення необхідних справ – як суспільного характеру, в тому числі задоволення потреб суспільства в різноманітних благах економічного, освітнього, консультаційного та ін. характеру, так і для задоволення приватних потреб: придбання споживчих товарів, здійснення комунальних та ін. платежів, спілкування з членами сім’ї, пошуку роботи тощо). Цифровізація відносин у сфері економіки зумовила формування нових ринків, серед яких особливе місце займають ринки електронних послуг: електронних комунікаційних, хмарних, фінансових, включно з електронними платежами, та ін. Законодавець прагне забезпечити нормативно-правове регулювання відносин на цих ринках шляхом прийняття спеціальних законів: «Про електронні комунікації», «Про хмарні послуги», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про платіжні послуги» та ін. Разом з тим, відносини на зазначених ринках цифрової економіки мають спільні риси (специфіка правового статусу суб’єктів та правового режиму цифрових ресурсів, використання цифрових платформ, пов’язані з цим проблеми економічної конкуренції та ін.). Це свідчить про наявність спільних ключових засад правового забезпечення відносин цифровізації в будь-яких сферах. Зазначені обставини вимагають прийняття ключового акта про цифровізацію – Цифрового кодексу України, чому має передувати закріплення в Конституції України положень про цифрові права та цифрові обов’язки громадян, про забезпечення державою соціального спрямування цифровізації. Це дасть можливість визначити специфіку правового забезпечення відносин цифровізації в певних сферах (включно з цифровою економікою та її ринками) шляхом відповідного корегування положень інших кодексів та законів України з точки зору закріплення в них притаманних для певних сфер суспільного буття та ринків цифрової економіки особливостей державної політики з питань цифровізації, правового режиму цифрових ресурсів, правового становища учасників відповідних відносин та реалізації ними цифрових прав та цифрових обов’язків, а також відповідальності за зловживання цифровими можливостями. Важливим при цьому є врахування положень актів ЄС щодо регулювання відносин цифровізації, зокрема, Digital Markets Act та Digital Services Act.
Рекомендоване цитування: