Беляневич Олена Анатоліївна
В статті досліджено господарсько-правові аспекти реалізації та захисту права постійного користування земельними ділянками, які були надані відповідно до Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 р. для створення селянських (фермерських) господарств, з точки зору забезпечення стабільності підприємницької діяльності суб’єктів цієї організаційно-правової форми. Аргументовано, що, оскільки земельні ділянки є майновою основою господарювання цих суб’єктів, користувачем земельної ділянки, наданої у постійне користування громадянину для створення селянського (фермерського) господарства відповідно до Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 р., є фермерське господарство. Родинно-трудовий характер фермерського господарства виключає можливість припинення права постійного землекористування у зв’язку із добровільною відмовою засновника від права користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є майновим правом фермерського господарства, яке підлягає захисту нарівні з його правом власності та іншими майновими правами. Захист права селянських (фермерських) господарств на безстрокове користування земельними ділянками слід розглядати крізь призму визнання такого права законними очікуваннями в розумінні практики ЄСПЛ та з огляду на гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Ключові слова: фермерське господарство, земельна ділянка, право постійного землекористування.
Рекомендоване посилання:
Беляневич О. А. Про захист права постійного землекористування фермерських господарств [Електронний ресурс] // Ius Privatum (legal doctrine and practice / правова доктрина і практика). 2018. 2. С. 5-16. URL: https://bit.ly/34d9Dm9 (Дата звернення: 20.03.2022).
